Стаття 41 КЗпП: додаткові підстави звільнення
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026
Стаття 41 Кодексу законів про працю України встановлює додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — крім тих, що передбачені статтею 40. Вони застосовуються не до всіх працівників, а до окремих категорій і за певних умов: одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником, його заступниками, головним бухгалтером; винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо вони дають підстави для втрати довіри; аморальний проступок працівника, який виконує виховні функції; припинення повноважень посадових осіб; неможливість забезпечити працівника роботою через знищення виробничих умов або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Коротко
- Стаття 41 діє додатково до статті 40, а не замість неї.
- Підстави застосовуються до окремих категорій працівників.
- Одноразове грубе порушення стосується керівника, заступників, головного бухгалтера.
- Втрата довіри стосується того, хто безпосередньо обслуговує цінності.
- Аморальний проступок — підстава для працівника з виховними функціями.
- Пункт 6 стосується наслідків бойових дій для майна роботодавця.
Логіка норми
Стаття 40 КЗпП — загальний перелік підстав звільнення з ініціативи роботодавця. Стаття 41 додає до нього підстави, які прив’язані до конкретної ролі працівника:
| Підстава | До кого застосовується |
|---|---|
| п. 1 — одноразове грубе порушення трудових обов’язків | керівник (у т. ч. філіалу, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступники, головний бухгалтер та його заступники, а також названі в нормі службові особи |
| п. 1-1 — винні дії керівника, через які зарплата виплачувалася несвоєчасно або нижче мінімальної | керівник |
| п. 1-2 — мобінг (цькування) або невжиття заходів щодо його припинення, встановлене судовим рішенням | керівник |
| п. 2 — винні дії, що дають підстави для втрати довір’я | працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності |
| п. 3 — аморальний проступок, не сумісний із продовженням роботи | працівник, який виконує виховні функції |
| п. 4, 4-1 — пряме підпорядкування близькій особі; конфлікт інтересів постійного характеру | за Законом «Про запобігання корупції» |
| п. 5 — припинення повноважень посадових осіб | посадові особи |
| п. 6 — неможливість забезпечити роботою через знищення умов, засобів виробництва або майна внаслідок бойових дій | будь-який працівник |
| п. 7 — порушення академічної доброчесності | педагогічний, науково-педагогічний, науковий працівник |
Що тут важливо для мобілізованого
Дві речі.
Перше. Стаття 119 КЗпП зберігає за призваним працівником місце роботи і посаду — це окрема норма, яка діє незалежно від статті 41. Розбір — «Збереження місця роботи».
Друге. Стаття 40 КЗпП містить загальну заборону:
Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності […], а також у період перебування працівника у відпустці.
Винятки названі в самій нормі — пункт 5 частини першої статті 40 і неявка на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. Розбір останнього — «Чотири місяці непрацездатності».
Пункт 6: підстава воєнного часу
неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій
Норма прив’язує підставу до фактичного стану — знищення або відсутності умов і засобів. Це питання доказів, а не оцінки.
Куди звертатися зі спором
Спори про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати і формулювання причини звільнення та про оплату за час вимушеного прогулу розглядаються безпосередньо в місцевих загальних судах (стаття 232 КЗпП). Розбір — «Трудові спори в суді».
Чого ця сторінка не робить
Вона не наводить повного тексту статті 41 з усіма відсильними нормами і не оцінює, чи є конкретне порушення «грубим»: це предмет доказування у справі.
Часті питання
Чи замінює стаття 41 статтю 40?
Ні. Норма прямо починається словами «Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу» — це додатковий перелік.
До кого застосовується пункт 1?
До керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності (включно з філіалом, представництвом, відділенням та іншим відокремленим підрозділом), його заступників, головного бухгалтера та його заступників, а також до низки службових осіб, перелічених у нормі.
Що таке втрата довіри?
Пункт 2 говорить про винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця.
Чи є підстава, пов'язана з війною?
Так — пункт 6: неможливість забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Чи можна звільнити за статтею 41 під час відпустки або хвороби?
Стаття 40 містить загальну заборону звільнення з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника та в період його перебування у відпустці, з винятками, названими в самій нормі.
А якщо працівник призваний на службу?
На нього поширюється стаття 119 КЗпП про збереження місця роботи і посади — окрема норма, яка діє незалежно від статті 41.
Нормативні джерела
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 41
Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках: 1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 41
2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця; 3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 41
5) припинення повноважень посадових осіб; 6) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 41
1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати; 1-2) вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 40
Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 частини першої статті 40, а також у разі неявки на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності), а також у період перебування працівника у відпустці.