Нез'явлення на роботу через непрацездатність: що каже КЗпП
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026
Пункт 5 статті 40 Кодексу законів про працю України називає підставою розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності — не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Для призваних на військову службу діє частина четверта статті 119 КЗпП.
Коротко
- Підстава прив'язана до чотирьох місяців підряд, а не сумарно.
- Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами до цього строку не рахується.
- Підстава не діє, якщо законом встановлений триваліший строк для певного захворювання.
- При трудовому каліцтві місце роботи зберігається до відновлення працездатності або інвалідності.
- Для призваних на службу діє окрема гарантія статті 119 КЗпП.
- Гарантія при пораненні на службі діє незалежно від строку лікування.
Точний текст підстави
- нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
Три застереження вбудовані в саму норму:
- «підряд» — не сумарно за рік чи інший період;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами з підрахунку виключається;
- підстава не діє, якщо законодавство встановлює триваліший строк для конкретного захворювання.
Окреме правило для трудового каліцтва
За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Тут строку немає взагалі — гарантія прив’язана до події.
Що діє для тих, хто на службі
Частина четверта статті 119 КЗпП:
Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах […] у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування…
Формулювання «незалежно від строку лікування» прямо знімає ризик застосування чотиримісячного строку до цієї категорії. Розбір — «Гарантії при позбавленні свободи».
Не плутати з іншим чотиримісячним строком
У військовому праві є свій строк «чотири місяці підряд», але він про інше:
| Норма | Про що |
|---|---|
| пункт 5 статті 40 КЗпП | підстава звільнення з роботи за нез’явлення через тимчасову непрацездатність |
| пункт 258 Положення № 1153/2008 | граничний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування |
Обидві норми мають однакове застереження — «крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки». Розбір другої — на сторінці «Граничний строк лікування».
Якщо звільнення відбулося
Стаття 235 КЗпП: у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Чого ця сторінка не робить
Вона не наводить переліку захворювань, для яких встановлено триваліший строк збереження місця роботи: норма відсилає до законодавства, і цей перелік потребує окремої звірки.
Часті питання
Що саме встановлює пункт 5 статті 40 КЗпП?
Підставою розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця є нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності.
Чи рахується відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами?
Ні. Норма прямо її виключає з підрахунку.
Чи є винятки для окремих захворювань?
Так. Підстава не застосовується, «якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні».
А при трудовому каліцтві?
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи і посада зберігаються до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Чи діє ця підстава щодо призваних на військову службу?
Частина четверта статті 119 КЗпП поширює гарантії збереження місця роботи і посади на працівників, які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні, — і робить це «незалежно від строку лікування».
Чи є схожий строк у військовому праві?
Так, але з іншим предметом: пункт 258 Положення № 1153/2008 обмежує чотирма місяцями підряд загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування — крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки.
Нормативні джерела
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 40
5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 119, частина четверта
Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік […] у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування […]
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 40
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:
- Указ № 1153/2008Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ст. Положення, пункт 258
Лікування військовослужбовців повинно бути закінчено в закладі охорони здоров'я. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 235
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу […] працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.