Чи можна звільнити з роботи того, хто на службі
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026
Стаття 40 Кодексу законів про працю України встановлює: трудовий договір може бути розірваний роботодавцем лише у випадках, перелічених у цій статті. Перелік закритий і починається словом «лише». Разом із тим частина третя статті 119 КЗпП зберігає за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу або прийнятими на службу за контрактом, місце роботи і посаду на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. Пункт 3 статті 36 КЗпП, який називає призов підставою припинення договору, прямо не застосовується у випадках, коли діє частина третя статті 119.
Коротко
- Перелік підстав звільнення з ініціативи роботодавця закритий.
- Норма використовує слово «лише» — це виключає підстави поза переліком.
- Призову працівника серед цих підстав немає.
- Пункт 10 статті 40 стосується призову або мобілізації самого роботодавця — фізичної особи.
- Частина третя статті 119 КЗпП зберігає місце роботи і посаду за призваними.
- Звільнення без законної підстави тягне поновлення на попередній роботі.
Слово, з якого починається перелік
Трудовий договір […] можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: …
«Лише» робить перелік статті 40 закритим. Підстави поза ним не існує — незалежно від обставин і формулювань у наказі.
Чого в переліку немає
Призову працівника на військову службу серед підстав статті 40 немає.
Пункт 10 статті 40 згадує призов — але зовсім іншої особи:
- призову або мобілізації роботодавця — фізичної особи під час особливого періоду;
Тобто йдеться про ситуацію, коли на службу йде сам роботодавець, а не працівник.
Дві норми, які працюють у парі
| Норма | Що встановлює |
|---|---|
| пункт 3 статті 36 КЗпП | призов або вступ працівника на військову службу — підстава припинення трудового договору, «крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119» |
| частина третя статті 119 КЗпП | за призваними, направленими на базову військову службу та прийнятими на службу за контрактом зберігаються місце роботи і посада — на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення |
Друга норма фактично витісняє першу для періоду, доки діє гарантія. Розбір — «Збереження місця роботи».
Що передбачає стаття 40 насправді
Серед підстав, названих у нормі:
- зміни в організації виробництва і праці — ліквідація, реорганізація, банкрутство, перепрофілювання, скорочення чисельності або штату;
- невідповідність займаній посаді через недостатню кваліфікацію або стан здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи; відмова у наданні або скасування допуску до державної таємниці, якщо обов’язки вимагають такого доступу;
- систематичне невиконання обов’язків без поважних причин, якщо раніше застосовувалися дисциплінарні стягнення;
- прогул без поважних причин, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня;
- нез’явлення на роботу понад чотири місяці підряд унаслідок тимчасової непрацездатності — не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи при певному захворюванні;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- викрадення майна роботодавця за місцем роботи, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою уповноваженого органу;
- невідповідність посаді або роботі, встановлена протягом строку випробування.
Якщо звільнення все ж відбулося
Стаття 235 КЗпП:
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу […] працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Виплати: одночасно з поновленням ухвалюється рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку — але не більш як за один рік. Якщо заява розглядається більше року не з вини працівника, виплата присуджується за весь час вимушеного прогулу.
Формулювання причини: якщо воно визнане неправильним або таким, що не відповідає законодавству, і це не тягне поновлення, орган зобов’язаний змінити формулювання з посиланням на відповідну статтю закону. Якщо неправильне формулювання перешкоджало працевлаштуванню, одночасно присуджується середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Чого ця сторінка не робить
Вона не описує процедури трудового спору, строків звернення та підвідомчості: це предмет глави XV КЗпП і процесуального законодавства, які потребують окремої звірки.
Часті питання
Чи є перелік підстав звільнення закритим?
Так. Стаття 40 формулює це через слово «лише»: трудовий договір може бути розірваний роботодавцем лише у випадках, перелічених у цій статті.
Чи є серед підстав призов працівника?
Ні. Пункт 10 статті 40 стосується іншої ситуації — «призову або мобілізації роботодавця — фізичної особи під час особливого періоду».
А стаття 36 називає призов підставою припинення договору?
Так, пункт 3 статті 36, але з прямим застереженням: «крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу».
Що зберігає стаття 119?
Місце роботи і посаду за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу або прийнятими на службу за контрактом, — на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.
Що буде у разі звільнення без законної підстави?
Стаття 235 КЗпП: працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Чи виплачується щось при поновленні?
Так. При винесенні рішення про поновлення орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку — але не більш як за один рік. Якщо заява розглядається більше року не з вини працівника, виплата присуджується за весь час вимушеного прогулу.
Нормативні джерела
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 40
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 40
10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 119, частина третя
За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період […] або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […] і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 36
Підставами припинення трудового договору є: […] 3) призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу;
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 235
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу […] працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.