Право на звернення і на оскарження: статті 40 і 55
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 1 січня 2020
Стаття 40 Конституції України встановлює: усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Стаття 55 гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а також право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Обидві статті входять до переліку статті 64 — прав, які не можуть бути обмежені у воєнний стан.
Коротко
- Право звернення охоплює і письмову, і особисту форму.
- Обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь закріплений у самій Конституції.
- Строк відповіді Конституція не називає — вона відсилає до закону.
- Стаття 55 гарантує оскарження в суді рішень, дій і бездіяльності.
- Окремо названо право звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- Обидві статті входять до переліку прав, які не обмежуються у воєнний стан.
Стаття 40: право і кореспондуючий обов’язок
Норма побудована як пара:
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Три елементи обов’язку названі прямо: розглянути, дати обґрунтовану відповідь, зробити це у встановлений законом строк.
Сам строк Конституція не називає. Його встановлює стаття 20 Закону № 393/96-ВР: не більше одного місяця від дня надходження, а звернення, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів.
Стаття 55: п’ять окремих гарантій
- Судовий захист — «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом».
- Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Бездіяльність названа окремим об’єктом оскарження — це важливо, коли проблема не в поганому рішенні, а у відсутності будь-якого.
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини — право звертатися за захистом своїх прав.
- Конституційна скарга до Конституційного Суду України — з підстав, установлених Конституцією, та в порядку, визначеному законом.
- Міжнародні механізми — після використання всіх національних засобів юридичного захисту.
І окремо, як загальне правило: «Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань».
Чому це важливо для військовослужбовця
Служба побудована на підпорядкуванні, і в такій системі природно виникає питання: чи не витісняє порядок підлеглості звичайні механізми захисту. Відповідь дає стаття 64 — обидві статті, 40 і 55, входять до переліку прав, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану.
Механіка самого звернення — форма, адресат, строки — розібрана на сторінках «Звернення військовослужбовця» і «Кому подавати рапорт».
Чого ця сторінка не робить
Вона не описує процедури конституційної скарги та звернення до міжнародних судових установ: це окремі процедури з власними вимогами, які не звірялися в межах цієї сторінки.
Часті питання
Які форми звернення передбачає Конституція?
Стаття 40 називає індивідуальні чи колективні письмові звернення, а також особисте звернення до органів влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб.
Чи є обов'язок відповісти?
Так, і він закріплений у самій Конституції: органи та посадові особи «зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
Який це строк?
Конституція його не називає — вона відсилає до закону. Стаття 20 Закону № 393/96-ВР встановлює строк не більше одного місяця від дня надходження, а для звернень, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів.
Що можна оскаржити в суді?
Стаття 55 називає три об'єкти: рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Чи можна звернутися до омбудсмана?
Так. Стаття 55 прямо гарантує право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Чи діють ці права у воєнний стан?
Статті 40 і 55 входять до переліку статті 64 Конституції — до прав, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Нормативні джерела
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 40
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 55
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 55
Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. […] Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 64
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
- Закон України № 393/96-ВРПро звернення громадян, ст. 20
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.