Що в цій сфері може встановити тільки закон
Перевірено станом на 21 серпня 2026
Стаття 92 Конституції України встановлює перелік питань, які визначаються виключно законами України. До нього входять, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод та основні обов'язки громадянина; основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку; правовий режим воєнного і надзвичайного стану; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Це означає, що підзаконний акт не може самостійно створити обов'язок, обмежити право чи встановити відповідальність там, де закон цього не передбачив.
Коротко
- Права і свободи та їх гарантії визначаються виключно законами України.
- Основні обов'язки громадянина — теж предмет виключно закону.
- Основи організації Збройних Сил України названі в переліку окремо.
- Правовий режим воєнного і надзвичайного стану встановлюється виключно законом.
- Склади правопорушень і відповідальність за них — теж виключно закон.
- Підзаконний акт діє в межах, які визначив закон, а не замість нього.
Навіщо це знати
Майже кожне питання військового права регулюється двома рівнями: закон — і підзаконний акт, який його конкретизує. Стаття 92 Конституції відповідає на питання, що може бути тільки в законі.
Пункти, які стосуються цієї сфери напряму
| Пункт ст. 92 | Що визначається виключно законом |
|---|---|
| 1 | права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина |
| 6 | основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, охорони здоров’я |
| 14 | судоустрій, судочинство, статус суддів; засади організації та діяльності адвокатури |
| 17 | основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку |
| 18 | правовий режим державного кордону |
| 19 | правовий режим воєнного і надзвичайного стану |
| 22 | діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них |
Як це працює на практиці
Стаття 65 Конституції називає захист Вітчизни обов’язком громадян — і одразу відсилає: «Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону».
Далі конструкція вибудовується так:
| Рівень | Приклад |
|---|---|
| Конституція | ст. 17, 65 — обов’язок захисту Вітчизни, на кого покладено оборону |
| закон | № 2232-XII, № 3543-XII, № 2011-XII, № 389-VIII, № 1932-XII, № 1702-IX |
| підзаконний акт | Положення № 1153/2008 (указ Президента), Порядки № 76, № 413, № 1487 (постанови Кабінету Міністрів), Статути (затверджені законами) |
Підзаконний акт конкретизує — строки, форми документів, порядок процедур. Але він не створює обов’язку і не встановлює відповідальності там, де закон цього не передбачив.
Три норми, які працюють разом
Стаття 92 — форма: права, обов’язки й відповідальність встановлюються законом.
Стаття 64 — межа: конституційні права не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією; у воєнний чи надзвичайний стан — із зазначенням строку дії обмежень, і з переліком статей, які взагалі не обмежуються.
Стаття 57 — доведення до відома:
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Практичний висновок
Коли норма підзаконного акта покладає обов’язок або обмежує право, розумно перевірити три речі:
- чи є закон, який це передбачає (ст. 92);
- чи не виходить акт за межі, встановлені законом;
- чи доведений акт до відома населення у встановленому порядку (ст. 57).
Це не універсальний аргумент і не заміна аналізу конкретної норми — але це той порядок питань, з якого такий аналіз починається.
Чого ця стаття не робить
Вона не оцінює конституційності конкретних актів: це компетенція Конституційного Суду України, а не довідника. Тут викладено лише те, що написано в самій статті 92.
Часті питання
Що означає «виключно законами України визначаються»?
Що ці питання не можуть бути врегульовані підзаконним актом самостійно. Стаття 92 Конституції встановлює для них форму — закон.
Які питання з переліку стосуються військової сфери?
Зокрема: права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав; основні обов'язки громадянина; основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку; правовий режим державного кордону; правовий режим воєнного і надзвичайного стану.
Чи стосується це відповідальності?
Так. Пункт 22 частини першої статті 92 називає діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Чи означає це, що підзаконні акти не діють?
Ні. Вони діють у межах, які визначив закон. Наприклад, Положення про проходження військової служби затверджене указом Президента України, а Порядки — постановами Кабінету Міністрів, і всі вони конкретизують норми законів, а не замінюють їх.
Як це поєднується зі статтею 64?
Стаття 64 допускає обмеження прав лише у випадках, передбачених Конституцією, а у воєнний чи надзвичайний стан — із зазначенням строку дії обмежень. Стаття 92 додає вимогу до форми: сама можливість обмеження має походити із закону.
Чи має значення оприлюднення акта?
Так. Стаття 57 Конституції встановлює: нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Нормативні джерела
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 92
Виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 92
17) основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку; 18) правовий режим державного кордону; 19) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 92
22) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 64
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 57
Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 65
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.