Захист Вітчизни як конституційний обов'язок
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 1 січня 2020
Стаття 65 Конституції України встановлює: захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України, а громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Стаття 17 покладає оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності на Збройні Сили України, окремо забороняє використовувати Збройні Сили та інші військові формування для обмеження прав і свобод громадян і зобов'язує державу забезпечувати соціальний захист громадян, які перебувають на службі, а також членів їхніх сімей.
Коротко
- Захист Вітчизни названий обов'язком громадян України.
- Порядок відбування служби визначає закон — Конституція відсилає до нього прямо.
- Оборона України покладається на Збройні Сили України.
- Збройні Сили ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.
- Держава забезпечує соціальний захист військовослужбовців і членів їхніх сімей — це конституційна норма.
- Якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням, воно має бути замінене альтернативною службою.
Стаття 65: обов’язок і відсилання
Норма коротка — два речення:
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Друге речення важливе не менше за перше: Конституція не встановлює порядку служби, а відсилає до закону. Саме тому всі конкретні правила — про призов, контракт, звільнення, відстрочки — треба шукати в Законі № 2232-XII, Законі № 3543-XII та підзаконних актах, а не в Конституції.
Стаття 17: чотири різні норми в одній статті
Розподіл функцій. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону — на відповідні військові формування та правоохоронні органи, «організація і порядок діяльності яких визначаються законом».
Заборона. Норма сформульована категорично:
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Соціальний захист як обов’язок держави:
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Це конституційна основа Закону № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» — і аргумент, який працює в спорах про гарантії.
Заборона незаконних формувань. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; не допускається розташування іноземних військових баз.
Релігійні переконання і альтернативна служба
Стаття 35 містить дві частини одного правила:
Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Тобто Конституція не звільняє від обов’язку — вона передбачає заміну форми його виконання. Порядок і умови такої заміни визначаються окремим законом, до якого ця сторінка не входить.
Як це поєднується з рештою
| Рівень | Що встановлює |
|---|---|
| Конституція (ст. 17, 65) | обов’язок захисту Вітчизни; на кого покладено оборону; соціальний захист |
| Закон № 2232-XII | види служби, строки, порядок проходження, підстави звільнення |
| Закон № 3543-XII | мобілізаційна підготовка та мобілізація |
| Закон № 2011-XII | соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей |
| Статути (№ 548-XIV, № 551-XIV) | повсякденна служба і дисципліна |
Чого ця сторінка не робить
Вона не описує порядку проходження альтернативної (невійськової) служби: це предмет окремого закону, не звіреного в межах цієї сторінки.
Часті питання
Де закріплений військовий обов'язок?
У статті 65 Конституції України: захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Чи визначає Конституція порядок служби?
Ні. Вона відсилає до закону: «Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону». Порядок визначено Законом № 2232-XII та підзаконними актами.
На кого покладено оборону України?
Стаття 17 покладає оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності на Збройні Сили України.
Чи є конституційна межа використання Збройних Сил?
Так, пряма: Збройні Сили та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Чи є соціальний захист конституційною нормою?
Так. Стаття 17 зобов'язує державу забезпечувати соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Що Конституція говорить про релігійні переконання?
Стаття 35 встановлює: якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою. Та сама норма додає, що ніхто не може бути увільнений від обов'язків перед державою за мотивами релігійних переконань.
Нормативні джерела
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 65
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 17
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 17
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 17
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
- Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 35
Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.