Контроль за законодавством про звернення — стаття 28
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 27 червня 2026
Стаття 28 Закону України «Про звернення громадян» перелічує тих, хто відповідно до своїх повноважень здійснює контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян: Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства та інші центральні органи виконавчої влади — щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
Коротко
- Перелік контролюючих суб'єктів у статті 28 широкий і охоплює кілька рівнів влади.
- Кожен із них здійснює контроль відповідно до своїх повноважень, а не в повному обсязі.
- Серед них окремо названий Уповноважений з прав людини Верховної Ради України.
- Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади контролюють підпорядковані їм підприємства, установи та організації.
- Депутати місцевих рад також названі серед тих, хто здійснює контроль.
- Стаття не встановлює процедури контролю — вона визначає коло суб'єктів.
Навіщо знати цей перелік
Коли звернення не розглядають, питання «куди ще» має конкретну відповідь у законі. Стаття 28 називає тих, хто уповноважений контролювати дотримання законодавства про звернення громадян.
Хто входить до переліку
Загальнодержавний рівень:
- Верховна Рада України та народні депутати України;
- Президент України;
- Кабінет Міністрів України;
- Уповноважений з прав людини Верховної Ради України.
Регіональний і місцевий рівень:
- Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
- обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети;
- депутати місцевих рад.
Відомчий рівень:
- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади — але тільки щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
Дві межі, вбудовані в норму
«Відповідно до своїх повноважень». Стаття 28 не наділяє нікого новими повноваженнями — вона називає коло суб’єктів, кожен з яких діє в межах компетенції, встановленої для нього іншими нормами.
Підпорядкованість для відомств. Міністерство контролює не всіх, а тих, хто йому підпорядкований. Це визначає, до кого має сенс звертатися у конкретній ситуації.
Як це поєднується з іншими нормами Закону
| Норма | Що встановлює |
|---|---|
| ст. 15 | обов’язок об’єктивно і вчасно розглядати заяви, а відмову оформлювати письмово з мотивами та роз’ясненням порядку оскарження |
| ст. 22 | обов’язок керівників проводити особистий прийом громадян |
| ст. 28 | хто контролює дотримання цих обов’язків |
Тобто стаття 28 замикає конструкцію: є обов’язки — і є ті, хто наглядає за їх виконанням.
Практична послідовність
- Орган, який зобов’язаний розглянути звернення — первинний адресат.
- Порядок підпорядкованості — якщо орган не реагує.
- Суб’єкт контролю зі статті 28 — з урахуванням того, чи належить орган до сфери його повноважень або підпорядкування.
Для військовослужбовців діє додаткова специфіка: стаття 111 Дисциплінарного статуту визначає, кому подається заява чи скарга з питань службової діяльності. Це розібрано на сторінці «Кому подавати рапорт чи звернення».
Чого ця сторінка не робить
Вона не описує процедур контролю і не обіцяє результату звернення до конкретного суб’єкта: стаття 28 визначає коло тих, хто здійснює контроль, а порядок їхніх дій встановлюється нормами про їхні повноваження.
Часті питання
Хто контролює дотримання законодавства про звернення?
Стаття 28 називає Верховну Раду України, народних депутатів України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутатів місцевих рад, а також міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Чи контролюють міністерства всіх?
Ні. Норма обмежує їх компетенцію: міністерства та інші центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
Що означає «відповідно до своїх повноважень»?
Що кожен із перелічених суб'єктів контролює в межах компетенції, встановленої для нього іншими нормами. Стаття 28 не розширює повноважень, а називає коло тих, хто цей контроль здійснює.
Чи є серед них незалежний правозахисний орган?
Так, окремо названий Уповноважений з прав людини Верховної Ради України.
Чи встановлює стаття 28 процедуру контролю?
Ні. Вона визначає суб'єктів, а порядок здійснення контролю кожним із них встановлюється нормами про його повноваження.
Куди звертатися, якщо звернення не розглядають?
Насамперед — до органу, який зобов'язаний його розглянути, або в порядку підпорядкованості. Стаття 28 показує, які ще суб'єкти уповноважені контролювати дотримання законодавства про звернення.
Нормативні джерела
- Закон України № 393/96-ВРПро звернення громадян, ст. 28, частина перша
Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
- Закон України № 393/96-ВРПро звернення громадян, ст. 22, частина перша
Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.
- Закон України № 393/96-ВРПро звернення громадян, ст. 15, частина четверта
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.