Склад, мета і завдання національного спротиву

Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 12 квітня 2026

Стаття 3 Закону України «Про основи національного спротиву» визначає: складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву. Метою є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру та сприяння забезпеченню готовності громадян до національного спротиву. Завданнями територіальної оборони норма називає своєчасне реагування та вжиття заходів щодо оборони території і захисту населення, участь у посиленні охорони державного кордону, участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, участь у наданні населенню правничих послуг та інші.

Три складові

Мета сформульована в частині другій: підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян. Окремо норма називає цивільно-військове співробітництво ефективним елементом досягнення цієї мети.

Тринадцять завдань територіальної оборони

1. своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості;
2. участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;
3. участь у захисті населення, територій, довкілля та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
4. участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
5. участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів влади та органів військового управління;
6. участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об’єктів місцевого значення;
7. забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;
8. участь у заходах щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;
9. участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах;
10. участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану;
11. участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;
12. участь в інформаційних заходах — підвищення обороноздатності та протидія інформаційним операціям агресора;
13. участь у наданні населенню правничих послуг у порядку, передбаченому Законом України «Про безоплатну правничу допомогу».

Останній пункт часто випускають з уваги: закон прямо відносить правничі послуги населенню до завдань територіальної оборони.

Завдання руху опору

Частина четверта називає власний перелік — формування осередків і набуття ними спроможностей; підготовка території; створення та накопичення запасів засобів; збір, обробка та доведення розвідувальних відомостей; перешкоджання діям військ агресора; протидія окупаційній владі та її пособникам; протидія використанню противником місцевих ресурсів; сприяння спротиву населення; сприяння угрупованням військ (сил) сил оборони і силам безпеки.

Завдання підготовки громадян

Частина п’ята — сприяння набуттю знань, умінь і навичок для виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни; зміцнення громадянської ідентичності; формування базових знань і готовності стати до лав Збройних Сил України та інших формувань; підготовка населення до умов життєдіяльності в районах ведення воєнних (бойових) дій та на тимчасово окупованій території.

Розбір — «Підготовка до національного спротиву».

Чого ця сторінка не робить

Вона не описує структури Сил територіальної оборони і не переказує порядку їх розгортання — це окремі норми.