Незалежний інформаційний ресурс. Не є офіційним сайтом державного органу.

Як ми перевіряємо інформацію

Правочасновійськово-правовий довідник

Довідка про роботу та заробітну плату: обов'язок роботодавця

Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026

Стаття 49 Кодексу законів про працю України встановлює: роботодавець зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Норма не ставить умов щодо мети запиту і не обмежує кількість звернень. Для військовослужбовців така довідка може знадобитися при оформленні документів, пов'язаних із трудовими гарантіями за статтею 119 КЗпП, яка зберігає місце роботи і посаду за призваними на військову службу.

Коротко

  • Видача довідки названа обов'язком роботодавця, а не правом.
  • Підстава — вимога самого працівника.
  • Норма перелічує п'ять обов'язкових реквізитів довідки.
  • Серед них — спеціальність, кваліфікація і посада.
  • Також зазначаються час роботи і розмір заробітної плати.
  • Умов щодо мети запиту норма не встановлює.

Норма з одного речення

Роботодавець зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Три речі, які випливають із цього формулювання:

  1. це обов’язок, а не право роботодавця вирішувати;
  2. підстава — вимога працівника; норма не вимагає обґрунтовувати мету;
  3. довідка має містити п’ять названих реквізитів.

Обов’язкові реквізити

Реквізит
спеціальність
кваліфікація
посада
час роботи
розмір заробітної плати

Довідка без якогось із цих елементів формально не відповідає нормі.

Чому це стосується військової теми

Частина третя статті 119 КЗпП зберігає за призваними на військову службу і прийнятими на службу за контрактом місце роботи і посаду — на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. Довідка за статтею 49 фіксує вихідні дані: ким і на якій посаді особа працювала і який мала заробіток.

Це може мати значення, коли:

  • потрібно підтвердити факт роботи на час призову;
  • виникає спір щодо посади, на яку особа має повернутися;
  • йдеться про поновлення на роботі за статтею 235 КЗпП і розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розбір гарантії — «Збереження місця роботи».

Якщо довідку не видають

Стаття 265 КЗпП:

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Крім того, для звернень до органів державної влади і місцевого самоврядування діє стаття 40 Конституції — право направляти звернення й обов’язок дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Чого ця сторінка не робить

Вона не встановлює строку видачі довідки: стаття 49 КЗпП його не називає. Вона також не наводить форми довідки — норма визначає лише перелік відомостей, які в ній зазначаються.

Часті питання

Чи зобов'язаний роботодавець видати довідку?

Так. Норма формулює це прямо: «Роботодавець зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу».

Що має бути в довідці?

Спеціальність, кваліфікація, посада, час роботи і розмір заробітної плати — норма перелічує ці реквізити.

Чи потрібно пояснювати мету запиту?

Стаття 49 КЗпП такої умови не містить: підставою названо саму вимогу працівника.

Чи обмежена кількість звернень?

Норма обмежень не встановлює.

Навіщо така довідка призваному працівнику?

Вона фіксує факт роботи, посаду і розмір заробітної плати на час призову — а частина третя статті 119 КЗпП зберігає за призваними місце роботи і посаду на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

Що буде, якщо довідку не видають?

Стаття 265 КЗпП встановлює, що посадові особи підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Нормативні джерела

  1. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 49Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    Роботодавець зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
  2. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 119, частина третяВерховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу […] або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада […]
  3. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 265Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
  4. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 235Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу […] працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
  5. Закон України № 254к/96-ВРКонституція України, ст. 40Верховна Рада Україниредакція від 1 січня 2020чиннийзвірено 21 серпня 2026
    Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Повʼязані матеріали