Відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю

Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026

Стаття 265 Кодексу законів про працю України встановлює: посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу — зокрема за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, а також за порушення встановлених строків виплати заробітної плати.

Два різні кола відповідальності

Порушення, названі в нормі

Стаття 265 містить розлогий перелік. Найпоказовіші позиції:

Неоформлені трудові відносини. Норма охоплює три різні варіанти одного явища:

• фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
• оформлення на неповний робочий час — у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві;
• оформлення за трудовим договором з нефіксованим робочим часом — за тієї самої умови;

у поєднанні з виплатою заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — крім випадків, коли платником є сам працівник.

Розмір: десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, — за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Пом’якшення: до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження.

Повторність: те саме порушення повторно протягом двох років з дня виявлення — тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати за кожного працівника.

Строки виплати зарплати. Норма окремо називає порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам.

Чому це важливо в контексті призову

Частина третя статті 119 КЗпП зберігає за призваними місце роботи і посаду. Але скористатися гарантією можна лише тоді, коли трудові відносини були оформлені. Неоформлена робота залишає особу без документального підтвердження — і саме на боротьбу з цим спрямована стаття 265.

Документ, який фіксує факт роботи, посаду і заробіток, — довідка за статтею 49 КЗпП. Розбір — «Довідка про роботу та зарплату».

Застереження воєнного часу

Текст статті 265 супроводжується приписом:

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються.

Це не скасування відповідальності, а умовне звільнення від штрафу: воно діє лише тоді, коли припис виконано повністю і у встановлений строк. Сама відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про працю зберігається.

Чого ця сторінка не робить

Вона не наводить сум штрафів у гривнях: норма оперує кратністю до мінімальної заробітної плати, а її розмір встановлюється законом про Державний бюджет на відповідний рік. Довідник не наводить таких цифр без окремої звірки з чинною редакцією.

Вона також не переказує повного переліку порушень статті 265 — він великий і потребує читання безпосередньо в тексті Кодексу.