Трудовий договір з нефіксованим робочим часом
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026
Стаття 21-1 Кодексу законів про працю України визначає трудовий договір з нефіксованим робочим часом як особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи. Обов'язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої договором роботи — без гарантування того, що така робота надаватиметься постійно. Кількість таких договорів в одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, а роботодавець, який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного такого договору.
Коротко
- Конкретний час виконання роботи договором не встановлюється.
- Обов'язок працювати виникає лише у разі надання роботодавцем роботи.
- Гарантії постійного надання роботи немає — норма це прямо застерігає.
- Ліміт — не більше 10 відсотків усіх трудових договорів роботодавця.
- Для роботодавців із менш ніж 10 працівниками — не більше одного договору.
- Договір має містити базові години та дні, коли від працівника можуть вимагати роботи.
Суть конструкції
…особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно…
Це форма, у якій ризик відсутності роботи фактично лягає на працівника. Саме тому норма обставляє її обмеженнями.
Кількісні обмеження
| Роботодавець | Ліміт |
|---|---|
| загальне правило | не більше 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець |
| використовує працю менше ніж 10 працівників | не більше одного такого договору |
Що обов’язково має бути в договорі
Норма перелічує:
- спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи — який «повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків»;
- спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати — базові години та дні.
Останній пункт особливо важливий: він окреслює, коли працівник взагалі має бути доступним.
Межі свободи роботодавця
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу…
При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Тобто свобода стосується необхідності й часу залучення, а не обходу норм про робочий час.
Примірна форма договору затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері трудових відносин.
Заборона підміни
Стаття 265 КЗпП прямо називає порушенням і встановлює штраф за:
оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві
Тобто якщо людина фактично працює повний час, така форма договору є порушенням. Розбір — «Відповідальність за порушення законодавства про працю».
Чого ця сторінка не робить
Вона не наводить умов оплати праці за таким договором і не відтворює примірної форми: перше встановлено в самій статті 21-1, друге затверджується центральним органом виконавчої влади.
Часті питання
Що таке договір з нефіксованим робочим часом?
Особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи. Обов'язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої договором роботи.
Чи гарантується постійна робота?
Ні. Норма прямо каже: «без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно».
Чи є обмеження кількості таких договорів?
Так. В одного роботодавця вони не можуть перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів. Роботодавець, який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного такого договору.
Що має бути в договорі?
Зокрема: спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи — достатній для своєчасного початку; спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову; інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
Чи діють обмеження робочого часу?
Так. Норма прямо застерігає: мають дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Що буде за зловживання такою формою?
Стаття 265 КЗпП передбачає штраф, зокрема за оформлення працівника за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві.
Нормативні джерела
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 21-1
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов'язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 21-1
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 21-1
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 21-1
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про: спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов'язків; спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання […]; інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 265
Юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві […]