Особливий період: які норми вмикаються, а які зупиняються

Перевірено станом на 20 серпня 2026

«Особливий період» — не публіцистичний зворот, а юридичний термін із частини восьмої статті 4 Закону № 3543-XII. Він настає з моменту оголошення мобілізації, крім цільової, чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Від цього моменту частина норм починає діяти, частина — зупиняється, а частина навпаки перестає застосовуватися. Ця стаття збирає в одному місці норми, сфера дії яких прив'язана до особливого періоду, і показує, де саме проходять межі.

Термін, від якого залежить дуже багато

У побутових розмовах «воєнний стан», «мобілізація» і «особливий період» часто вживають як синоніми. У текстах законів це три різні стани, і від того, який із них назвала норма, залежить, чи діє вона взагалі.

Базове визначення дає частина восьма статті 4 Закону № 3543-XII:

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Отже, особливий період — ширше поняття: воєнний стан є однією з підстав його настання, але не єдиною.

Три формулювання, які треба вміти розрізняти

Це головна практична навичка під час читання цих актів.

Різниця не стилістична. Вона визначає, чи можна посилатися на конкретну підставу сьогодні.

Приклад перший: підстави звільнення

Пункт 2 частини п’ятої статті 26 Закону № 2232-XII починається саме з другого формулювання:

2. під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)

Саме в цьому пункті міститься підстава про вислугу не менше 24 місяців за контрактом, укладеним на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. Тобто підстава розміщена в блоці, який за власним текстом не адресований періодам мобілізації та воєнного стану.

Паралельно діє загальне правило підпункту 2 пункту 252 Положення № 1153:

військовослужбовці Збройних Сил України звільненню не підлягають та продовжують проходити військову службу понад встановлені строки на період до закінчення строку проведення мобілізації або після введення воєнного стану — до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених частиною дев’ятою статті 23 Закону […]

Ці дві норми треба читати разом, а не окремо. Докладний розбір — на сторінці «Звільнення в особливий період», де показано і розбіжність у нумерації підпунктів між Положенням і чинною редакцією Закону.

Приклад другий: одна норма — два різні режими всередині

Пункт 144 Положення № 1153 про направлення до іншого військового формування розводить періоди прямо в тексті:

• у мирний час та під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) — до Міноборони повідомляють про характеристики посад і вимоги до кандидатів;
• у періоди проведення мобілізації та дії воєнного стану — повідомляють про конкретних людей: військові звання, прізвища, імена, по батькові, займані посади.

При цьому головне правило пункту 144 — направлення здійснюється за згодою військовослужбовця — не змінюється в жодному з періодів.

Приклад третій: те, що з’являється лише в особливий період

Підпункт 3 пункту 252 Положення № 1153 діє у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду. Він дозволяє командиру військової частини відкликати військовослужбовця з відпустки — і одразу називає чотири відпустки, на які це не поширюється: для лікування у зв’язку з хворобою, для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), у зв’язку з вагітністю і пологами, по догляду за дитиною до трьох років (шести — за медичними показниками).

Норма, про яку майже не згадують

Та сама частина восьма статті 4 містить правило про зупинення дії актів:

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Це рідкісний випадок, коли закон прямо призупиняє дію інших актів за їх змістом, а не за назвою.

Як цим користуватися

Практичний алгоритм із трьох кроків:

1. Знайти саме те речення, яке описує сферу дії норми, — воно зазвичай стоїть на початку пункту або частини, а не поруч із самою підставою.
2. Порівняти формулювання з таблицею вище: «в особливий період», «крім мобілізації та воєнного стану» чи «під час воєнного стану» — це три різні відповіді.
3. Перевірити, чи немає загальної норми, яка перекриває спеціальну, — як це робить пункт 252 Положення щодо звільнення.

Чого ця стаття не робить

Вона не стверджує, який режим діє на конкретну дату, і не оцінює конкретних ситуацій. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначає Президент України в рішенні про її проведення — саме там, а не в Законі, шукається відповідь на питання «що діє зараз».