Відкликання з відпустки в особливий період — пункт 252

Перевірено станом на 20 серпня 2026редакція норм від 1 січня 2026

Підпункт 3 пункту 252 Положення про проходження військової служби, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008, передбачає, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду за рішенням командирів військових частин військовослужбовці, які перебувають у відпустках, можуть бути відкликані з цих відпусток та за викликом зобов'язані негайно повернутися до місця служби. Норма прямо називає чотири винятки: відпустка для лікування у зв'язку з хворобою, відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами та відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного — за медичними показниками).

Правило і його межа

Підпункт 3 пункту 252 Положення № 1153 діє у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду. Він дає командиру військової частини можливість відкликати військовослужбовця з відпустки — і одразу окреслює, з яких відпусток цього робити не можна.

Відкликання можливе — за рішенням командира військової частини; за викликом військовослужбовець зобов’язаний негайно повернутися до місця служби.

Відкликання не поширюється на чотири відпустки:

1. для лікування у зв’язку з хворобою;
2. для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);
3. у зв’язку з вагітністю і пологами;
4. по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку — шестирічного за медичними показниками.

Перелік у нормі закритий: він поданий як «за винятком» і не містить відсилання до інших актів.

Але для двох із цих відпусток є окремий обов’язок

Виняток із відкликання не означає, що норма нічого не вимагає. Ті, хто перебуває у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), повинні з’явитися до ТЦК та СП для переосвідчення (повторного огляду).

Якщо прибути неможливо за станом здоров’я, норма описує конкретний алгоритм:

• негайно повідомити про це керівника ТЦК та СП письмово;
• подати довідку закладу охорони здоров’я (лікаря);
• діяти відповідно до наказу (розпорядження) керівника ТЦК та СП.

Це не рекомендація, а формулювання самої норми — тому письмова форма повідомлення тут має значення.

Відрядження: два різні правила

Підпункт 4 — про повернення: військовослужбовці, які перебувають у відрядженні, зобов’язані з дозволу посадових осіб, у розпорядження яких вони прибули, негайно повернутися до своїх військових частин.

Підпункт 4-1 — про відрядження в інший бік: військовослужбовці з частин, не задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях, у порядку, визначеному Міністерством оборони України, можуть бути відрядженими для тимчасового заміщення посад у частинах, задіяних до ведення таких дій, — без виключення зі списків особового складу своєї частини.

Два наслідки, прямо записані в нормі:

• посади відряджених не підлягають комплектуванню до їх повернення з відрядження або виникнення обставин незворотної сили, що унеможливлюють таке повернення;
• тимчасове виконання обов’язків за такими посадами може бути покладено на інших військовослужбовців або на цивільних осіб у порядку, визначеному нормою.

Відпустки в особливий період — за іншим законом

Підпункт 3 завершується відсиланням:

В особливий період надання військовослужбовцям відпусток здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Тобто тривалість і підстави відпусток шукати треба в Законі № 2011-XII, а пункт 252 регулює саме відкликання і повернення до служби.

Чого норма не встановлює

Вона не називає кількості днів на повернення — використано формулювання «негайно». Вона також не містить переліку підстав, за яких відкликання є обов’язковим: рішення віднесено до компетенції командира військової частини.