Сфера дії закону: хто під захистом
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 4 квітня 2025
Стаття 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України» визначає сферу дії закону. Він поширюється на громадян України, яких позбавила особистої свободи держава-агресор у зв'язку із захистом державного суверенітету і які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими. Закон поширюється також на цивільних осіб під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни, позбавлених свободи на тимчасово окупованих територіях або на території держави-агресора.
Коротко
- Перша категорія — особи зі складу сил безпеки і сил оборони України.
- Для них закон відсилає до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.
- Друга категорія — цивільні особи під захистом Конвенції про захист цивільного населення.
- Для цивільних названо дві підстави позбавлення свободи.
- Перша — діяльність, пов'язана з відстоюванням суверенітету і прав людини.
- Друга — незаконні дії з метою спонукання України чи інших осіб до дій як умови звільнення.
Чому стаття 2 — вхідні двері закону
Усі гарантії цього Закону — грошова допомога, правнича і медична допомога, трудові гарантії, відстрочення платежів — прив’язані до встановленого факту позбавлення особистої свободи. А підстави встановлення факту (стаття 4) різні залежно від того, до якої категорії статті 2 належить особа. Тому стаття 2 визначає не лише «чи», а й «як».
Дві категорії громадян України
Пункт 1 — сили безпеки і сили оборони
| Елемент | Зміст норми |
|---|---|
| хто позбавив свободи | держава-агресор, її органи, підрозділи, формування, інші утворення |
| у зв’язку з чим | захист державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії |
| приналежність | склад сил безпеки і сил оборони України |
| додаткова умова | належність до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та Додатковим протоколом I від 8 червня 1977 року |
Пункт 2 — цивільні особи
Перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року; позбавлені свободи на тимчасово окупованих територіях України або на території держави-агресора — за однією з двох підстав:
| Підпункт | Підстава |
|---|---|
| а | діяльність, спрямована на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо відстоювання суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України; професійна, громадська, політична чи правозахисна діяльність, пов’язана з їх відстоюванням і захистом прав осіб, позбавлених свободи через таку діяльність |
| б | незаконні дії держави-агресора з явною або прихованою метою спонукання України, іншої держави, державного органу, організації, у тому числі міжнародної, юридичних або фізичних осіб до дій або утримання від дій як умови звільнення громадянина України |
Підпункт «б» описує ситуацію, коли людина утримується як предмет торгу.
Іноземці та особи без громадянства
Частина друга статті 2 поширює дію Закону на іноземців та осіб без громадянства за умов, викладених у самій нормі.
Що далі
Порядок ухвалення рішень — «Комісія з встановлення факту». Перелік документів — «Підстави встановлення факту».
Чого ця сторінка не робить
Вона не переказує положень Женевських конвенцій, не кваліфікує конкретного випадку і не замінює рішення Комісії.
Часті питання
Хто належить до першої категорії?
Громадяни України, яких позбавила особистої свободи держава-агресор у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими.
Чи поширюється закон на цивільних?
Так — на цивільних осіб під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни, позбавлених особистої свободи під час перебування на тимчасово окупованих територіях України або на території держави-агресора.
За яких обставин для цивільних?
Норма називає дві підстави: діяльність, пов'язана з відстоюванням суверенітету, конституційного ладу, національних інтересів і прав людини; та незаконні дії держави-агресора з метою спонукання України чи інших осіб до дій або утримання від дій як умови звільнення.
Чи має значення місце позбавлення свободи?
Для цивільних осіб норма прямо називає тимчасово окуповані території України або територію держави-агресора.
Чи поширюється закон на іноземців?
Частина друга статті 2 поширює дію закону на іноземців та осіб без громадянства за умов, визначених у самій нормі.
Що дає віднесення до сфери дії закону?
Саме від нього залежить, які підстави встановлення факту позбавлення свободи застосовуються за статтею 4 і які гарантії надаються.
Нормативні джерела
- Закон України № 2010-IXПро соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей, ст. 2, частина перша
Дія цього Закону поширюється на громадян України: 1) яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року
- Закон України № 2010-IXПро соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей, ст. 2, частина перша
2) які є цивільними особами, що перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями під час перебування на тимчасово окупованих територіях України або на території держави-агресора:
- Закон України № 2010-IXПро соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей, ст. 2, частина перша
а) у зв'язку із здійсненням такими громадянами діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо відстоювання державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України, а також за здійснювану професійну, громадську, політичну чи правозахисну діяльність
- Закон України № 2010-IXПро соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей, ст. 2, частина перша
б) у зв'язку з незаконними діями держави-агресора, її органів, підрозділів, формувань, інших утворень з явною або прихованою метою спонукання України, іншої держави, державного органу, організації, у тому числі міжнародної, юридичних або фізичних осіб до дій або утримання від здійснення дій як умови звільнення громадянина України.