Відпустка за угодою сторін
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 12 жовтня 2025
Стаття 26 Закону України «Про відпустки» встановлює: за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік. У разі виникнення загрози збройної агресії проти України, а також у інших названих нормою випадках роботодавець на прохання працівника може надавати таку відпустку без обмеження цього строку.
Коротко
- Загальне правило — не більше 30 календарних днів на рік.
- Строк обумовлюється угодою між працівником і роботодавцем.
- Підстава — сімейні обставини та інші причини.
- У разі загрози збройної агресії обмеження строку не діє.
- Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
- Цей час не зараховується до стажу для щорічної відпустки.
Загальне правило
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.
Зверніть увагу на дієслово: «може надаватися». Це відрізняє статтю 26 від статті 25, де відпустка надається в обов’язковому порядку (розбір).
Коли межа у 30 днів знімається
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті.
Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Норму викладено в редакції Закону № 3494-IX від 22.11.2023.
Наслідок для стажу
Час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону.
Це важлива відмінність від відпусток за статтею 25, які за пунктом 4 частини першої статті 9 до стажу зараховуються — з винятками, названими в тій нормі.
Чого ця сторінка не робить
Вона не оцінює, чи є конкретна причина достатньою для угоди сторін, і не замінює домовленості з роботодавцем.
Часті питання
Скільки днів можна взяти за угодою сторін?
Не більше 30 календарних днів на рік — на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом.
Які підстави потрібні?
Сімейні обставини та інші причини — норма не обмежує їх переліком.
Коли обмеження у 30 днів не діє?
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
Хто визначає тривалість у таких випадках?
Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Чи зобов'язаний роботодавець надати відпустку?
Норма використовує формулювання «може надаватися» і «може надавати» — на відміну від статті 25, де відпустка надається в обов'язковому порядку.
Чи впливає така відпустка на стаж?
Так. Час перебування у відпустках за частинами першою і третьою статті 26 не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону.
Нормативні джерела
- Закон України № 504/96-ВРПро відпустки, ст. 26, стаття 26
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.
- Закон України № 504/96-ВРПро відпустки, ст. 26, стаття 26
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті.
- Закон України № 504/96-ВРПро відпустки, ст. 26, стаття 26
Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
- Закон України № 504/96-ВРПро відпустки, ст. 26, стаття 26
Час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону.