Незалежний інформаційний ресурс. Не є офіційним сайтом державного органу.

Як ми перевіряємо інформацію

Правочасновійськово-правовий довідник

Звільнено незаконно, а підприємство ліквідоване

Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026

Стаття 240-1 Кодексу законів про працю України встановлює: якщо працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або роботодавця виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу; на нього поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 для вивільнюваних працівників.

Коротко

  • Норма діє, коли звільнення незаконне, а поновлення неможливе.
  • Причина неможливості — ліквідація підприємства, установи, організації.
  • Орган, що розглядає спір, зобов'язує виплатити зарплату за весь час вимушеного прогулу.
  • Обов'язок покладається на ліквідаційну комісію або роботодавця.
  • Працівника визнають звільненим за пунктом 1 статті 40 Кодексу.
  • На нього поширюються пільги і компенсації для вивільнюваних працівників.

Ситуація, яку вирішує норма

Звільнення визнано незаконним — але поновлювати нікуди: підприємства більше немає. Стаття 240-1 не залишає працівника ні з чим.

Що робить орган, який розглядає спір

Дія Зміст
1. зобов’язує виплатити заробітну плату за весь час вимушеного прогулу
кого ліквідаційну комісію або роботодавця (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, а у відповідних випадках — правонаступника)
2. визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу
3. наслідок поширюються пільги і компенсації статті 49-3 для вивільнюваних працівників; зайнятість забезпечується відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»

Другий пункт має самостійне значення: змінюється формулювання причини звільнення в документах — з незаконного на передбачене пунктом 1 статті 40.

Куди звертатися

Спори про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати і формулювання причини звільнення та про оплату за час вимушеного прогулу розглядаються безпосередньо в місцевих загальних судах (стаття 232 КЗпП). Розбір — «Трудові спори в суді».

Захист від зворотного стягнення

Стаття 239 КЗпП обмежує поворот виконання:

У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Те саме правило діє щодо стягнення з працівників сум, виплачених за раніше прийнятим рішенням комісії по трудових спорах при повторному розгляді спору.

Це важлива гарантія: вже отримана за рішенням суду зарплата не повертається лише тому, що рішення згодом скасували.

Чого ця сторінка не робить

Вона не наводить переліку пільг і компенсацій статті 49-3, не рахує суми за час вимушеного прогулу і не описує процедури ліквідації юридичної особи.

Часті питання

Коли застосовується ця норма?

Коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації.

Що присуджується працівникові?

Заробітна плата за весь час вимушеного прогулу.

На кого покладається виплата?

На ліквідаційну комісію або роботодавця — орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника.

Як змінюється підстава звільнення?

Орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу.

Які наслідки такого визнання?

На працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Чи можуть стягнути виплачене назад?

Стаття 239 обмежує поворот виконання: у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати він допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Нормативні джерела

  1. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 240-1Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    У разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або роботодавця (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
  2. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 240-1Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".
  3. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 239Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
  4. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 232Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи

Повʼязані матеріали