Незалежний інформаційний ресурс. Не є офіційним сайтом державного органу.

Як ми перевіряємо інформацію

Правочасновійськово-правовий довідник

Матеріальна відповідальність працівника: межі й умови

Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026

Стаття 130 Кодексу законів про працю України встановлює: працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Права працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли шкода заподіяна винними протиправними діями або бездіяльністю працівника. Стаття 132 додає: за шкоду при виконанні трудових обов'язків працівники, крім посадових осіб, несуть відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Коротко

  • Відповідальність настає лише за пряму дійсну шкоду.
  • Обов'язковою умовою є вина працівника.
  • За загальним правилом розмір не перевищує середнього місячного заробітку.
  • Понад цей розмір відповідальність допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
  • Не покладається відповідальність за шкоду в межах нормального виробничо-господарського ризику.
  • Не відповідає й працівник, який перебував у стані крайньої необхідності.

Чотири гарантії в одній нормі

Стаття 130 прямо називає їх гарантіями прав працівника:

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності:

Гарантія Формулювання норми
тільки за пряму дійсну шкоду не за упущену вигоду, не за можливі втрати
лише в межах і порядку, передбачених законодавством не за домовленістю сторін
за умови вини шкода заподіяна винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника
обмеження розміром «як правило, обмежується певною частиною заробітку» і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди

Загальний розмір

Стаття 132:

…працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Коли відповідальності немає

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Дві самостійні підстави звільнення від відповідальності.

І окреме обмеження щодо упущеної вигоди:

Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Приклади обмеженої відповідальності

Стаття 133 КЗпП називає, зокрема:

  • зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні — у розмірі заподіяної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку;
  • у такому ж розмірі — за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих працівникові в користування.

Співвідношення з іншими видами відповідальності

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Тобто це самостійний вид відповідальності — але з власними умовами і межами.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.

Чого ця сторінка не робить

Вона не наводить випадків повної матеріальної відповідальності і не описує порядку відшкодування: це предмет інших статей глави IX КЗпП.

Часті питання

За яку шкоду настає відповідальність?

Тільки за пряму дійсну шкоду — норма формулює це як гарантію прав працівника.

Чи потрібна вина?

Так. Відповідальність настає за умови, коли шкода заподіяна винними протиправними діями або бездіяльністю працівника.

Який загальний розмір відповідальності?

У розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку — для працівників, крім тих, що є посадовими особами.

Коли можлива відповідальність понад цей розмір?

Лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Коли відповідальність не покладається?

За шкоду, яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Чи відповідає працівник за неодержаний прибуток?

Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Нормативні джерела

  1. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 130Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
  2. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 130Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
  3. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 130Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.
  4. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 132Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві
  5. Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. 133Верховна Рада УРСРредакція від 31 липня 2026чиннийзвірено 21 серпня 2026
    У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть: 1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

Повʼязані матеріали