Особи з інвалідністю внаслідок війни — стаття 7 і пільги за статтею 13

Перевірено станом на 20 серпня 2026редакція норм від 1 січня 2026

Коло осіб з інвалідністю внаслідок війни визначає стаття 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Пільги для них перелічує стаття 13 того самого Закону: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації; позачергове безплатне зубопротезування і безплатне забезпечення іншими протезами та протезно-ортопедичними виробами; безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Санаторно-курортне лікування: дію зупинено на 2026 рік

Пункт 3 частини першої статті 13 — про санаторно-курортне лікування особам з інвалідністю внаслідок війни — у 2026 році не діє. Його дію зупинено Законом № 4695-IX від 03.12.2025.

Текст норми в Законі залишився на місці, тому її легко прочитати як чинну. Але примітка про зупинення стоїть поруч, і без неї опис пільги буде неправильним. Таке зупинення повторювалося щороку окремими законами — на 2023, 2024 і 2025 роки теж.

Решта пільг цієї статті зупиненням не охоплена.

Дві статті, які працюють у парі

Стаття 7 Закону № 3551-XII відповідає на питання хто. Стаття 13 — на питання що саме надається. Перша частина статті 13 прямо посилається на статтю 7, тому без визначення кола осіб перелік пільг не застосовується.

Хто належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни

Частина перша статті 7 охоплює осіб з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, — в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Частина друга додає інші категорії — зокрема військовослужбовців та осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань.

Стаття 7 — довга і містить кілька пунктів з різними періодами та обставинами. Точне віднесення до конкретного пункту робиться за документами, а не за загальним описом.

Пільги за статтею 13

1. безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації;
2. позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів) та безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами;
3. безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Різниця з пільгами учасників бойових дій за статтею 12 — не косметична. Там зубопротезування першочергове, тут — позачергове, і додано протези та протезно-ортопедичні вироби. Санаторне лікування там — без прив’язки до щорічності й без компенсації проїзду, тут — щорічне і з компенсацією проїзду.

Хто видає путівки

Норма перелічує органи: Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, центральні органи виконавчої влади у сферах охорони здоров’я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та інші органи — за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи.

Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Гроші замість путівки

Це окреме право, і воно сформульоване чітко:

• періодичність — один раз на два роки;
• I-II групи — у розмірі середньої вартості путівки;
• III група — у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки;
• компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.

Конкретної суми середньої вартості путівки Закон не називає — її встановлює Кабінет Міністрів України, тому довідник цифр не наводить.

Про що ця сторінка не говорить

Тут немає оцінки, чи буде встановлено інвалідність, і немає прогнозу групи інвалідності. Це предмет медико-соціальної експертизи, а не тексту закону. Стаття 7 описує підстави віднесення особи до категорії — за умови, що інвалідність уже встановлено.