Закриті переліки в законі — чому схожа ситуація не дає підстави

Перевірено станом на 20 серпня 2026

Ключові норми військового права побудовані як **закриті переліки**: стаття 23 Закону про мобілізацію, стаття 26 Закону про військовий обов'язок, пункт 82 Положення про проходження військової служби. Це означає, що обставина, якої в переліку немає, підставою не є — навіть якщо вона об'єктивно складніша за ті, що названі. Єдиний виняток — відсильні норми на кшталт пункту 24 частини першої статті 23.

Що таке закритий перелік

Норма з закритим переліком описує вичерпне коло випадків. Вона не містить формулювань на кшталт «та інші подібні обставини» і не дає органу права визнавати підставою те, чого в переліку немає.

Так побудовані ключові норми військового права:

• стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — 24 пункти частини першої, 6 пунктів частини третьої та окремі випадки частин п’ятої — сьомої;
• стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» — окремі переліки за видом служби та правовим режимом, а також деталізований перелік сімейних обставин у частині дванадцятій;
• пункт 82 Положення про проходження військової служби — три переліки підстав призначення на вищі, рівнозначні та нижчі посади.

Наслідок перший: аналогія не працює

Аргумент «моя ситуація не гірша за ту, що в переліку» не має юридичної ваги. Він може бути правдивим по суті — і водночас не створювати підстави.

Це не жорстокість законодавця, а властивість конструкції: закритий перелік захищає і від свавільного розширення, і від свавільного звуження.

Наслідок другий: умова всередині пункту обов’язкова

Другий за поширеністю прорахунок — читати першу половину пункту.

• Пункт 3 частини першої статті 23: троє і більше дітей до 18 років — крім тих, хто має аліментну заборгованість понад суму платежів за три місяці.
• Пункт 13 частини першої статті 23: батьки з інвалідністю I чи II групи — за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними і зобов’язані їх утримувати.
• Пункт 2 частини третьої статті 23: науково-педагогічні працівники — за умови роботи за основним місцем не менш як на 0,75 ставки.

Умова всередині пункту так само обов’язкова, як і сам пункт.

Виняток: відсильні норми

Пункт 24 частини першої статті 23 говорить про «інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках». Це не пом’якшення закритості переліку — це відсилання до інших законів. Тобто підстава все одно має бути в нормі, просто в іншій.

Як це змінює підготовку звернення

Правильна послідовність — від норми до фактів, а не навпаки:

1. знайти конкретний пункт (абзац), який описує саме вашу обставину;
2. виписати всі умови, які він містить;
3. підібрати документ під кожну умову;
4. сформулювати вимогу з посиланням на цю норму.

Звернення, побудоване як розповідь про обставини без прив’язки до конкретного абзацу, змушує орган самостійно шукати підставу — і найчастіше отримує відповідь про її відсутність.