Заходи правового режиму воєнного стану

Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 4 березня 2026

Стаття 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлює: в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану. Ключове обмеження записане в самій нормі: ці заходи здійснюються лише в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану.

Головне обмеження — у першому реченні

Перелік заходів у статті 8 великий, але він увесь підпорядкований одній умові, записаній до двокрапки:

…можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади […] запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

Тобто перелік статті 8 — це максимум можливого, а фактичні межі задає указ. Захід, не охоплений обмеженнями указу, не набуває законності від того, що він названий у статті 8.

Хто запроваджує

• військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення);
• самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Заходи, названі в нормі

1. Охорона критичної інфраструктури. Встановлювати (посилювати) охорону об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок, перелік об’єктів і режим роботи затверджує Кабінет Міністрів України.

2. Трудова повинність. Для працездатних осіб:

• не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури;
• не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями.

Мета — виконання робіт оборонного характеру та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Окремо норма передбачає залучення до суспільно корисних робіт, які виконуються для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і «не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб».

Гарантія, записана прямо в нормі:

За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).

Порядок залучення та питання соціального захисту визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Потужності та трудові ресурси. Використовувати потужності й трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності та умов праці — відповідно до законодавства про працю.

4. Примусове відчуження майна. Щодо майна у приватній або комунальній власності, зокрема об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту; вилучення майна державних підприємств і державних господарських об’єднань — в установленому законом порядку та з видачею документів встановленого зразка.

Останнє — не формальність: документ є підставою для подальшого вирішення питання компенсації.

Що з правами під час трудової повинності

Стаття 20 Закону додає гарантії:

У процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо.

І окремо: на час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення таких робіт зберігається відповідне робоче місце (посада).

Чого ця сторінка не робить

Вона не наводить повного переліку заходів статті 8 — він займає в нормі кілька десятків пунктів — і не переказує змісту чинного указу про введення воєнного стану: саме указ визначає фактичні межі застосування, і його слід читати в чинній редакції.