Заборона звільнення вагітних і жінок з дітьми
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 31 липня 2026
Стаття 184 Кодексу законів про працю України забороняє відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. У разі відмови роботодавець зобов'язаний повідомити причину відмови в письмовій формі, і відмову може бути оскаржено в судовому порядку. Звільнення таких жінок з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Коротко
- Відмова у прийнятті на роботу з мотивів вагітності заборонена.
- Заборонено також знижувати заробітну плату з цих мотивів.
- Причину відмови роботодавець повідомляє письмово.
- Відмову можна оскаржити в судовому порядку.
- Звільнення з ініціативи роботодавця не допускається.
- Виняток — повна ліквідація з обов'язковим працевлаштуванням.
Три гарантії в одній статті
1. При прийнятті на роботу
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з:
- вагітністю;
- наявністю дітей віком до трьох років;
- для одиноких матерів — наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
2. Письмова причина відмови
роботодавець зобов’язаний повідомити їм причину відмови в письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.
Це рідкісна норма: закон прямо вимагає письмово мотивувати відмову у прийнятті на роботу.
3. Заборона звільнення
| Категорія | Гарантія |
|---|---|
| вагітні жінки | звільнення з ініціативи роботодавця не допускається |
| жінки, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — за частиною шостою статті 179) | те саме |
| одинокі матері за наявності дитини до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю | те саме |
Єдиний виняток:
крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням
Обов’язкове працевлаштування
здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Поширення на батьків
Стаття 186-1 Кодексу поширює гарантії, зокрема статті 184, на батьків, які виховують дітей без матері — у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі — та на інших осіб, названих у нормі.
Це має практичне значення для сімей, де мати перебуває на лікуванні або де дитину виховує батько.
Що поруч
Відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду — розбір. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей — розбір.
Чого ця сторінка не робить
Вона не наводить переліку документів, якими підтверджується статус одинокої матері, і не оцінює мотивів конкретної відмови у прийнятті на роботу.
Часті питання
Чи можна відмовити у прийнятті на роботу через вагітність?
Ні. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
Чи має роботодавець пояснити відмову?
Так — у разі відмови у прийнятті на роботу жінок зазначених категорій роботодавець зобов'язаний повідомити причину відмови в письмовій формі.
Чи можна оскаржити відмову?
Норма прямо передбачає, що відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.
Чи можливе звільнення з ініціативи роботодавця?
Не допускається — крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
А після закінчення строкового договору?
Обов'язкове працевлаштування здійснюється також у випадках звільнення після закінчення строкового трудового договору; на період працевлаштування зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення такого договору.
Чи діють ці гарантії для батьків?
Стаття 186-1 поширює гарантії, зокрема статті 184, на батьків, які виховують дітей без матері, у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі, та на інших осіб, названих у нормі.
Нормативні джерела
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 184
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 184
У разі відмови у прийнятті на роботу жінок зазначених категорій роботодавець зобов'язаний повідомити їм причину відмови в письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 184
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 184
Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
- Кодекс України № 322-VIIIКодекс законів про працю України, ст. Кодекс, стаття 186-1
Гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі