Бронювання військовозобов'язаних — мета, підстави та правова конструкція

Перевірено станом на 20 серпня 2026редакція норм від 16 липня 2026

Стаття 24 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає мету бронювання: забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Стаття 25 перелічує тих, хто підлягає бронюванню, а порядок, критерії, перелік посад і професій та обсяги бронювання визначаються Законом і актами Кабінету Міністрів України.

Мета, а не пільга

Стаття 24 формулює призначення інституту прямо: бронювання здійснюється з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Це важлива відмінність від відстрочок статті 23, побудованих навколо обставин конкретної людини. Бронювання побудоване навколо потреби організації — і тому ініціатива тут завжди походить від роботодавця, а не від працівника.

Кого стосується стаття 25

Частина перша переліковує кілька груп, і для деяких із них встановлює кількісні межі:

• посади державної служби категорії «А», голови обласних, районних, районних у місті рад, сільські, селищні, міські голови — усі військовозобов’язані;
• посади державної служби категорій «Б» і «В», органи місцевого самоврядування — не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;
• органи державної влади, Національна поліція, НАБУ, ДБР, органи прокуратури, БЕБ, ДСНС, ДКВС, Служба судової охорони, суди, установи системи правосуддя та органи досудового розслідування;
• підприємства, установи й організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) — якщо це необхідно для їх виконання.

Дві умови однієї підстави

Пункт 1 частини першої статті 23 формулює підставу відстрочки через дві обставини одночасно: особа заброньована в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебуває на спеціальному військовому обліку.

Друга умова не є формальністю: за статтею 35 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» саме на спеціальному обліку перебувають заброньовані військовозобов’язані. Розбіжність між фактом бронювання та відображенням у даних обліку — найчастіше джерело спорів.

Де закінчується закон

Частина друга статті 25 відсилає порядок і організацію бронювання, критерії, перелік посад і професій та обсяги бронювання до Закону та актів Кабінету Міністрів України. Основний із них — Порядок, затверджений постановою КМУ № 76 від 27.01.2023.