Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби

Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 6 серпня 2026

Частина друга статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює одноразову грошову допомогу при звільненні. Вона виплачується всім військовослужбовцям, крім тих, хто проходить строкову військову службу та військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Норма розрізняє три групи підстав: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби — без вимоги до вислуги; 50 відсотків за кожний повний календарний рік за наявності вислуги 10 календарних років і більше; 25 відсотків за кожний повний календарний рік за наявності вислуги 10 років і більше — у разі звільнення за власним бажанням або через сімейні обставини у мирний час.

Дві різні «одноразові грошові допомоги»

Це часте джерело плутанини, бо назва однакова.

Ця сторінка — про першу. Друга розібрана на сторінці «Одноразова грошова допомога».

Три групи підстав

Норма будує розмір як відсоток місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби:

Група 1 (без вимоги до вислуги) включає, зокрема:

• звільнення за станом здоров’я;
• за власним бажанням під час дії воєнного стану — для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу за контрактом у ЗСУ, розвідувальному органі МОУ, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України;
• звільнення тих, хто уклав контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, вислужив не менше 24 місяців за контрактом і не висловив бажання продовжувати службу;
• звільнення тих, чий контракт продовжено понад встановлені строки, хто вислужив не менше 18 місяців з дати продовження і не висловив бажання продовжувати службу;
• звільнення у зв’язку зі звільненням з полону.

Група 2 (50 % за вислуги від 10 років) включає, зокрема:

• закінчення строку контракту;
• за віком;
• скорочення штатів або проведення організаційних заходів;
• систематичне невиконання умов контракту командуванням — за бажанням військовослужбовця;
• сімейні обставини або інші поважні причини за частиною дванадцятою статті 26 Закону № 2232-XII — під час дії особливого періоду та воєнного стану;
• за угодою сторін — у разі набуття права на пенсію за вислугу років;
• обрання народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• призначення (обрання) на посаду судді та інші посади, названі в нормі.

Група 3 (25 % за вислуги від 10 років): звільнення за власним бажанням або через сімейні обставини чи з інших поважних причин за частиною дванадцятою статті 26 Закону № 2232-XII — у мирний час.

Окреме правило для служби за призовом осіб офіцерського складу

Для них норма встановлює 50 відсотків місячного грошового забезпечення у разі звільнення:

• у зв’язку із закінченням установлених строків військової служби;
• за станом здоров’я;
• через сімейні обставини або з інших поважних причин за частиною дванадцятою статті 26 Закону № 2232-XII;
• у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати службу — та з інших підстав, названих у нормі.

Чому підстава звільнення тут вирішує все

Порівняння груп 2 і 3 показує це наочно: та сама вислуга, ті самі сімейні обставини — але у мирний час це 25 %, а під час особливого періоду та воєнного стану — 50 %. Пункт 241 Положення № 1153/2008 при цьому дає право обрати одну з кількох наявних підстав. Розбір — «Вибір підстави звільнення».

Чого ця сторінка не робить

Вона не рахує суми. Норма оперує відсотком місячного грошового забезпечення, а саме забезпечення визначається іншими актами і залежить від посади, звання, вислуги та надбавок. Довідник не наводить розрахункових прикладів і не запускає калькуляторів там, де методика не звірена з офіційним джерелом.

Вона також не наводить повного переліку підстав із кожної групи: він займає в нормі кілька абзаців посилань на інші закони, і будь-яке скорочення створювало б ризик помилки.