СЗЧ: стаття 407 Кодексу
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 15 квітня 2026
Стаття 407 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби, а також за нез'явлення вчасно на службу без поважних причин. Для військовослужбовців, крім строкової служби, частина друга охоплює тривалість понад десять діб, але не більше місяця, або понад три доби, вчинене повторно протягом року. Дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Коротко
- Стаття охоплює і залишення частини, і нез'явлення на службу.
- Обов'язковою ознакою є відсутність поважних причин.
- Тривалість відсутності визначає частину статті.
- Для строкової служби межа — понад три доби.
- Для інших військовослужбовців — понад десять діб.
- У воєнний стан діє окрема, суворіша частина статті.
Два різні діяння в одній статті
| Діяння |
|---|
| самовільне залишення військової частини або місця служби |
| нез’явлення вчасно на службу без поважних причин — у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу |
Ключова ознака обох — відсутність поважних причин.
Частини статті
| Частина | Хто і скільки | Покарання |
|---|---|---|
| 1 | військовослужбовець строкової служби — понад три доби, але не більше місяця | тримання у дисциплінарному батальйоні до 2 років або позбавлення волі до 3 років |
| 2 | військовослужбовець (крім строкової служби) — понад десять діб, але не більше місяця, або більше трьох діб повторно протягом року | штраф від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів, або службове обмеження до 2 років, або позбавлення волі до 3 років |
| 3 | особи з частин 1 або 2 — понад один місяць | позбавлення волі від 2 до 5 років |
| 4 | понад три доби — в умовах особливого періоду, крім воєнного стану | позбавлення волі від 3 до 7 років |
| 5 | у бойовій обстановці — незалежно від тривалості; понад три доби — в умовах воєнного стану | позбавлення волі від 5 до 10 років |
Звільнення від відповідальності
Частина п’ята статті 401 (додана Законом № 3902-IX від 20.08.2024) передбачає можливість звільнення за трьох умов одночасно:
| Умова |
|---|
| правопорушення за статтею 407 або 408 вчинено вперше і під час дії воєнного стану |
| особа добровільно звернулася з клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини чи до місця служби |
| є письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження служби |
Звільнення здійснюється в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
Чого ця сторінка не робить
Вона викладає текст статті і не радить, як діяти у провадженні: оцінка поважності причин, кваліфікація діяння і використання підстав для звільнення від відповідальності — це робота адвоката у конкретній справі (як знайти адвоката).
Часті питання
Що охоплює стаття 407?
Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин — у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Яка межа тривалості для строкової служби?
Понад три доби, але не більше місяця — частина перша статті.
А для інших військовослужбовців?
Понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року — частина друга статті.
Що передбачено за відсутність понад місяць?
Позбавлення волі на строк від двох до п'яти років — частина третя статті.
Як змінюється відповідальність у воєнний стан?
Дії, вчинені в бойовій обстановці, а також дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років; в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, — від трьох до семи років.
Чи можливе звільнення від відповідальності?
Частина п'ята статті 401 передбачає таку можливість для особи, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила правопорушення за статтями 407 або 408, якщо вона добровільно звернулася з клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до військової частини чи місця служби і є письмова згода командира (начальника) на продовження нею служби.
Нормативні джерела
- Кодекс України № 2341-IIIКримінальний кодекс України, ст. 407, стаття 407
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, - караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Кодекс України № 2341-IIIКримінальний кодекс України, ст. 407, стаття 407
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Кодекс України № 2341-IIIКримінальний кодекс України, ст. 407, стаття 407
Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- Кодекс України № 2341-IIIКримінальний кодекс України, ст. 407, стаття 407
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
- Кодекс України № 2341-IIIКримінальний кодекс України, ст. 407, стаття 407
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
- Кодекс України № 2341-IIIКримінальний кодекс України, ст. 401, стаття 401
Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.