Посвідчення про відрядження і прибуття до пункту призначення
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 27 червня 2026
Пункт 145 Положення про проходження військової служби встановлює: військовослужбовці направляються у відрядження за рішенням командирів військових частин або старших командирів, про що видається наказ командира військової частини по стройовій частині. Пункт 146 додає: військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка, а після прибуття до пункту відрядження вони зобов'язані в установлений строк з'явитися за призначенням. Пункт 147 забороняє відхилятися від зазначеного в посвідченні маршруту та здійснювати самовільні зупинки.
Коротко
- Відрядження оформлюється наказом командира частини по стройовій частині.
- Рішення ухвалює командир частини або старший командир.
- Видається посвідчення про відрядження встановленого зразка.
- Після прибуття до пункту відрядження треба з'явитися в установлений строк.
- Маршрут, зазначений у посвідченні, змінювати заборонено.
- Вагітних і тих, хто має дітей до 14 років, не відряджають без їх згоди.
Ланцюг оформлення
рішення командира частини або старшого командира → наказ по стройовій частині → посвідчення про відрядження встановленого зразка → прибуття і явка за призначенням в установлений строк
Кожна ланка названа в нормі прямо. Зокрема форма наказу: не по особовому складу, а по стройовій частині.
Заборона щодо окремих категорій
Направлення у відрядження військовослужбовців-жінок вагітних та тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, без їх згоди не допускається.
Конструкція «без їх згоди не допускається» означає, що згода є умовою направлення, а не формальністю після нього.
Посвідчення як документ маршруту
Посвідчення про відрядження — не просто підтвердження факту. Саме в ньому зазначається маршрут, від якого пункт 147 забороняє відхилятися:
Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.
Те саме посвідчення є місцем, де ставиться позначка — і при затримці з незалежних причин, і при припиненні відрядження за порушення дисципліни.
| Ситуація | Що робиться з посвідченням | Норма |
|---|---|---|
| затримка в дорозі з незалежних причин | позначка в посвідченні або довідка про причини затримки | п. 147 Положення |
| припинення відрядження за порушення дисципліни | позначка в посвідченні, повідомлення командира і начальника гарнізону | ст. 25 Статуту № 550-XIV |
| перевірка варт на станції | запис у постовій відомості (маршрутному листі) | ст. 29 Статуту № 550-XIV |
Втрата документів або майна
Пункт 147 передбачає окремий алгоритм із словом негайно: у разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений військовослужбовець негайно повідомляє військового коменданта на транспорті, начальника органу управління ВСП або керівника ТЦК та СП, а за їх відсутності — посадових осіб органу внутрішніх справ, адміністрації шляхів сполучення, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування, а також командира своєї частини.
Розбір повного алгоритму дій у дорозі — на сторінці «Дорога у відрядження: обов’язки».
Чого ця сторінка не робить
Вона не наводить зразка посвідчення про відрядження і не описує порядку відшкодування витрат: норма відсилає до встановленого зразка, а витрати регулюються окремими актами.
Часті питання
Хто ухвалює рішення про відрядження?
Командири (начальники) військових частин або старші командири (начальники).
Чим оформлюється відрядження?
Наказом командира (начальника) військової частини по стройовій частині.
Який документ видається військовослужбовцю?
Посвідчення про відрядження встановленого зразка.
Що треба зробити після прибуття?
Норма встановлює обов'язок в установлений строк з'явитися за призначенням.
Чи можна змінити маршрут?
Ні. Пункт 147 забороняє відхилятися від зазначеного у посвідченні маршруту та здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.
Кого не можна відряджати без згоди?
Вагітних військовослужбовців-жінок і тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, — норма формулює це як пряму заборону.
Нормативні джерела
- Указ № 1153/2008Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ст. Положення, пункт 145
Військовослужбовці направляються у відрядження за рішенням командирів (начальників) військових частин або старших командирів (начальників), про що видається наказ командира (начальника) військової частини по стройовій частині.
- Указ № 1153/2008Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ст. Положення, пункт 145
Направлення у відрядження військовослужбовців-жінок вагітних та тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, без їх згоди не допускається.
- Указ № 1153/2008Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ст. Положення, пункт 146
Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка. Військовослужбовці після прибуття до пункту відрядження зобов'язані в установлений строк з'явитися за призначенням
- Указ № 1153/2008Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ст. Положення, пункт 147
Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.
- Указ № 1153/2008Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ст. Положення, пункт 147
У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений військовослужбовець повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки […] а також командира (начальника) військової частини, в якій він проходить військову службу.