Поновлення військовослужбовця після незаконного засудження

Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 27 червня 2026

Пункт 143 Положення про проходження військової служби встановлює: військовослужбовці, які були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду, винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінального провадження направляються до військових частин для дальшого проходження служби, де їх поновлюють у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення) і на посадах, або звільняють з військової служби у запас чи відставку з поновленням у колишніх військових званнях. Час відбування покарання, перебування під вартою і тримання в дисциплінарному батальйоні в таких випадках зараховується до загального строку служби, строку вислуги у званні та строку контракту.

Три підстави — один наслідок

Норма перелічує підстави, за яких вона застосовується:

• скасування вироку суду;
• винесення судом виправдувального вироку;
• закриття кримінального провадження.

Наслідок у всіх трьох випадках однаковий: особу направляють до військових частин для дальшого проходження служби.

Два варіанти після направлення

Тобто поновлення у званні відбувається в обох випадках. Різниця лише в тому, чи повертається особа на посаду.

Що зараховується до вислуги

Це друга — і практично найважливіша — частина пункту 143:

До загального строку військової служби, строку вислуги у військовому званні та строку контракту зараховується час відбування покарання в місцях позбавлення або обмеження волі та перебування під вартою, час тримання в дисциплінарному батальйоні — якщо особа була незаконно засуджена або незаконно притягнута до кримінальної відповідальності…

Зверніть увагу: зараховується до трьох різних строків одразу — загального строку служби, вислуги у званні та строку контракту.

Що не зараховується у звичайних випадках

Для порівняння, та сама норма встановлює, що не зараховується:

• час відбування покарання у виді арешту — крім випадків, передбачених статтею 55 Кримінально-виконавчого кодексу України;
• строк самовільного залишення військової частини або місця служби понад 10 діб — незалежно від причини залишення;
• час відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.

Тобто конструкція норми дзеркальна: правомірне покарання строку не дає, незаконне переслідування його не забирає.

Та сама логіка в пункті 48

Пункт 48 Положення повторює це правило для вислуги у званні:

До строку вислуги у військовому званні зараховується час перерви у військовій службі у зв’язку з незаконним притягненням військовослужбовця до кримінальної відповідальності або незаконним звільненням з військової служби.

Розбір — на сторінці «Обчислення вислуги у званні».

Конституційна рамка

Стаття 62 Конституції — презумпція невинуватості — входить до переліку прав, які не можуть бути обмежені навіть у воєнний стан. Саме вона робить норму пункту 143 логічною: доки вина не встановлена обвинувальним вироком, підстав для наслідків немає, а якщо вирок скасовано — наслідки мають бути усунені.

Чого ця сторінка не робить

Вона не описує порядку відшкодування шкоди, завданої незаконним засудженням: це предмет окремого законодавства, яке не входить до переліку джерел, звірених для довідника.