Підстави для відмови у вторинній допомозі
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 25 травня 2026
Стаття 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» встановлює: особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав — особа не належить до жодної з категорій, передбачених частинами першою — третьою статті 14; подала неправдиві відомості або фальшиві документи; вимоги щодо захисту стосуються дій чи документів, не передбачених законодавством; допомога з того самого питання вже надавалася; особа використала право на допомогу відповідно до частини четвертої статті 14; особа використала всі національні засоби правового захисту.
Коротко
- Достатньо однієї підстави з переліку статті 20.
- Перша підстава — особа не належить до жодної категорії.
- Неправдиві відомості або фальшиві документи — окрема підстава.
- Повторне звернення з того самого питання є підставою для відмови.
- Вичерпання ліміту шість разів на рік також є підставою.
- Після вичерпання національних засобів додається роз'яснення.
Перелік підстав
| № | Підстава |
|---|---|
| 1 | особа не належить до жодної з категорій, передбачених частинами першою — третьою статті 14 |
| 2 | особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї з категорій |
| 3 | вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством |
| 4 | особі раніше надавалася допомога з одного і того ж питання |
| 4-1 | особа використала право на отримання допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 |
| 5 | особа використала всі національні засоби правового захисту у справі |
Особі може бути відмовлено … за наявності хоча б однієї з таких підстав.
Особливість підстави 5
до рішення про відмову додається письмове роз’яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна
Що додається до будь-якої відмови
Копія рішення надсилається з одночасним роз’ясненням порядку оскарження такого рішення (стаття 19). Право отримати таке роз’яснення закріплене і за особою — пункт 4 частини першої статті 26-1.
Не плутати з припиненням
Стаття 20 — про відмову на вході. Якщо допомога вже надається, діють інші підстави — стаття 23 («Припинення вторинної допомоги»).
Чого ця сторінка не робить
Вона не оцінює обґрунтованості конкретної відмови і не визначає, чи вичерпано національні засоби правового захисту у конкретній справі.
Часті питання
Скільки підстав потрібно для відмови?
Достатньо хоча б однієї з підстав, названих у частині першій статті 20.
Які це підстави?
Особа не належить до жодної з категорій, передбачених частинами першою — третьою статті 14; подала неправдиві відомості або фальшиві документи; вимоги щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, не передбачених законодавством; допомога з того самого питання вже надавалася; особа використала право на допомогу відповідно до частини четвертої статті 14; особа використала всі національні засоби правового захисту у справі.
Що означає «використала всі національні засоби»?
Закон не деталізує цього поняття, але передбачає наслідок: до рішення про відмову з цієї підстави додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Що таке підстава 4-1?
Це вичерпання ліміту за частиною четвертою статті 14 — не більше шести разів протягом бюджетного періоду і не більше ніж за шістьма рішеннями одночасно — для категорій, визначених пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26-29.
Чи мають роз'яснити порядок оскарження?
Так. Копія рішення про відмову надсилається з одночасним роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.
Чи можна звернутися знову?
Повторне звернення з того самого питання, з якого допомога вже надавалася, є самостійною підставою для відмови; звернення з іншого питання цією підставою не охоплюється.
Нормативні джерела
- Закон України № 3460-VIПро безоплатну правничу допомогу, ст. 20, стаття 20
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону;
- Закон України № 3460-VIПро безоплатну правничу допомогу, ст. 20, стаття 20
2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу; 3) вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;
- Закон України № 3460-VIПро безоплатну правничу допомогу, ст. 20, стаття 20
4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання; 4-1) особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону; 5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги.
- Закон України № 3460-VIПро безоплатну правничу допомогу, ст. 20, стаття 20
У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на підставі пункту 5 частини першої цієї статті, до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
- Закон України № 3460-VIПро безоплатну правничу допомогу, ст. 19, стаття 19
Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр […] приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй […] копію зазначеного рішення з одночасним роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.