Що робиться, коли останки не впізнано
Перевірено станом на 21 серпня 2026редакція норм від 4 липня 2025
Стаття 22 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлює: у разі неможливості ідентифікації людських останків інформація, що може сприяти її здійсненню — зокрема дата та місце знайдення останків, дані повного посмертного вивчення, у тому числі особливі прикмети, вік, статура, одяг і особисті речі, зразки та профілі ДНК, отримані в ДНК-лабораторіях, — фіксується у встановленому порядку. На місці поховання невпізнаних останків встановлюється табличка з номерами ділянки, ряду і могили, реєстраційним номером і датою поховання.
Коротко
- Неможливість ідентифікації не звільняє від фіксації даних.
- Фіксуються дата та місце знайдення останків.
- Фіксуються дані повного посмертного вивчення.
- Серед них — особливі прикмети, вік, статура, одяг і речі.
- Фіксуються зразки та профілі ДНК.
- На могилі встановлюється табличка з реєстраційними даними.
Що фіксується
У разі неможливості ідентифікації людських останків інформація, що може сприяти її здійсненню, фіксується — зокрема:
| Дані |
|---|
| дата та місце знайдення людських останків |
| дані повного посмертного вивчення — у тому числі особливі прикмети, вік, статура тощо |
| одяг і особисті речі |
| зразки та профілі ДНК, отримані в ДНК-лабораторіях |
Логіка норми: неідентифіковані сьогодні останки мають залишити слід, за яким ідентифікація стане можливою згодом.
Позначення могили
На місці поховання невпізнаних останків встановлюється табличка, на якій зазначаються номери ділянки, ряду і могили, реєстраційний номер і дата поховання останків.
Загальне правило статті 22 при цьому не змінюється: останки мають бути поховані в індивідуально позначених могилах у визначених та зареєстрованих місцях поховань (розбір).
Реєстр
Інформація про невпізнані останки, отримана за результатами ідентифікації, вноситься до розділу Реєстру, що містить відомості про невпізнані останки та пов’язані з ними речі.
Це прямо випливає і з визначення Реєстру у статті 1 — він зберігає інформацію про осіб, зниклих безвісти, та їх невпізнані останки (розбір).
Чого ця сторінка не робить
Вона не надає доступу до даних Реєстру і не описує процедури ДНК-ідентифікації.
Часті питання
Що робиться, якщо останки не вдалося ідентифікувати?
Інформація, що може сприяти ідентифікації, фіксується у встановленому порядку — зокрема дата та місце знайдення останків, дані повного посмертного вивчення, особливі прикмети, вік, статура, одяг і особисті речі, зразки та профілі ДНК, отримані в ДНК-лабораторіях.
Як позначається могила невпізнаних останків?
На місці поховання встановлюється табличка, на якій зазначаються номери ділянки, ряду і могили, реєстраційний номер і дата поховання останків.
Куди потрапляє ця інформація?
Інформація про невпізнані останки, отримана за результатами ідентифікації, вноситься до розділу Реєстру, що містить відомості про невпізнані останки та пов'язані з ними речі.
Чи відображено це у визначенні Реєстру?
Так. Реєстр за визначенням Закону призначений для зберігання, захисту, обробки, використання та поширення інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та про їх невпізнані останки.
Чи означає це, що ідентифікація припиняється?
Ні. Фіксація даних має саме ту мету, щоб ідентифікація стала можливою пізніше — норма прямо говорить про «інформацію, що може сприяти її здійсненню».
Чи змінюється правило про індивідуальні могили?
Ні. Загальне правило залишається: останки мають бути поховані в індивідуально позначених могилах у визначених та зареєстрованих місцях поховань.
Нормативні джерела
- Закон України № 2505-VIIIПро правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ст. 22, стаття 22
У разі неможливості ідентифікації людських останків інформація, що може сприяти її здійсненню, зокрема дата та місце знайдення людських останків, дані повного посмертного вивчення, у тому числі особливі прикмети, вік, статура тощо, одяг і особисті речі, зразки та профілі ДНК, отримані в ДНК-лабораторіях, фіксується
- Закон України № 2505-VIIIПро правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ст. 22, стаття 22
На місці поховання невпізнаних останків встановлюється табличка, на якій зазначаються номери ділянки, ряду і могили, реєстраційний номер і дата поховання останків.
- Закон України № 2505-VIIIПро правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ст. 22, стаття 22
Інформація про невпізнані останки, отримана за результатами ідентифікації, вноситься до розділу Реєстру, що містить відомості про невпізнані останки та пов'язані з ними речі.
- Закон України № 2505-VIIIПро правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ст. 1, стаття 1
Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання та поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки
- Закон України № 2505-VIIIПро правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ст. 22, стаття 22
Людські останки мають бути ідентифіковані та поховані в індивідуально позначених могилах у визначених та зареєстрованих місцях поховань відповідно до ритуальних (релігійних) обрядів.